Професор ¶. ¶. Огнко залишив нам величезну творчу спадщину, в якй осбне мсце посда праця (на основ прочитаного ним курсу унверситетських лекцй), що вийшла друком у 1918 роц й неспростовно довела оригнальнсть неповторнсть нашо духовно культури, розставила вс акценти стосовно шовнстських розбалансувань щодо провдно рол так званого .
Зазнав поневрянь емгранта, завершив свй земний дев'яносторчний шлях у Канад, так не побачивши рдного краю.
Народжений у мстечку Брусилв на Житомирщин в бднй селянськй родин, вн пройшов шлях вд учня фельдшерсько школи до випускника, а згодом професора Кивського унверситету Св. Володимира, мнстра освти й мнстра вросповдань в уряд УНР, рарха Укрансько автокефально православно церкви.
ДБАЮЧИ про врятування та розвй рдно мови, ¶.¶.Огнко присвятив цй проблем цлу низку дослджень: , , , , , двотомник , уклав , , видавав та редагував науково-популярний мсячник . .
¶вана ¶вановича Огнка (з 1943 р. - митрополита ¶ларона) ми, в Укран сущ, пзнали лише недавно. ¶ вдкрили для себе всесвтньовдому постать енциклопедиста, культуролога бблеста, поета флософа, державного церковного дяча. Та ще автора повного перекладу на укранську Святого письма - Ббл, якому вн вддав 40 рокв свого життя. Блискуче знав санскрит, класичн мови, володв французькою, нмецькою, старослов'янською, росйською, польською, сербською... Зауважував: .
"Продовжуться пошкодження внутршнього обладнання вагонв позда 76/75 сполученням "Чернвц - Перемишль", псля якого вони потребують ремонту..." Так телеграми за пдписом начальника пасажирського вагонного депо Чернвц Анатоля Мартинюка вже пвтора року перодично надходять в управлння залзниц.
Перерестрована 3 вересня 1991
Громадсько-полiтична газета
Комментариев нет:
Отправить комментарий